Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) – це психічний розлад, який може виникнути після того, як людина переживає насильницьку або травматичну подію, або стає її свідком. Це може бути, наприклад, війна, терористичний акт, насильство, аварія, сексуальне насильство або надмірна тілесна чи емоційна травма.

Основні ознаки ПТСР включають повторні спогади, які викликають страх або тривогу, повторні сновидіння про травматичну подію, відчуття тривоги та напруженості, депресію, проблеми зі сном та зосередженістю, надмірну чутливість до подразників, а також відчуття відстороненості від інших людей.

У кого найчастіше проявляється ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР), який зазвичай пов’язують з чоловіками, що брали участь у війні, насправді є частішим серед жінок. За даними Американської асоціації психологів, 10% жінок, що пережили травму, страждають на ПТСР, у порівнянні з 4% чоловіків. Крім того, жінки, які страждають від ПТСР, зазвичай мають більш тривалі прояви та є більш чутливими до подразників, які нагадують їм про травму. Хоча точна кількість українців та українок, які можуть постраждати від ПТСР, ще невідома, психологи та терапевти вже отримують багато запитів з ознаками, які вказують на посттравматичний розлад, який може розвиватися через кілька місяців після травмуючих подій.

ПТСР є станом психіки, який може виникнути після того, як людина стає свідком травматичної події. ПТСР може проявлятися через щонайменше 4 тижні після такої події і може відбутися як у військових, так і у цивільних громадян. Ризик розвитку ПТСР збільшується, якщо людина була свідком небезпечної події, чи зіткнулася зі смертю іншої людини, втратила близьку людину, роботу або житло, переживала сильний страх та безпорадність, не отримала соціальну підтримку після травмуючої події або мала історію психічних захворювань або зловживання психоактивними речовинами.

Посттравматичний стресовий розлад може розвинутись у людей, які: втратили на війні рідних, друзів, побратимів; бачили вбитих; стріляли; перебували під обстрілами чи бомбардуванням; відчували тривогу через рідних чи друзів, які знаходяться в небезпеці; почувалися покинутими, самотніми та зрадженими; були свідками теракту; перебували в полоні чи під окупацією.

ПСТР може розвиватись у людей, які виховувались токсичними батьками і стосовно яких, внаслідок цієї токсичності, коїлась жорстокість. Посттравматичний стресовий розлад можна отримати також від пережитих фізичних травм, аварій та панічних страхів (наприклад, страх висоти, гучних звуків, салютів, тощо).

Немає підтверджень того, що у дітей є більша схильність до розвитку ПТСР, ніж у дорослих. Однак, у дитини ПТСР може розвиватись швидше через дитячу вразливість. Тому важливо ретельно стежити за симптомами та реагувати вчасно. У дорослого є більше шансів подолати психологічні проблеми самостійно або з допомогою близьких людей, тому що він має більше життєвого досвіду і знань про те, як спромогтися змінити ситуацію. Але у дітей таких знань менше, тому травматична подія може мати серйозніші наслідки.

Посттравматичний стресовий розлад у військових

Порушення посттравматичного стресу у військовослужбовців зазвичай виникає в результаті наступних факторів:

• Використання військовослужбовцем зброї зі смертельними наслідками, навіть для ворога;
• Свідчення загибелі побратимів та мирного населення, що може статися перед очима військовослужбовця.

Після першого перебування в зоні бойових дій багато військовослужбовців можуть проявляти ознаки депресії, тривоги, гострої реакції на бойовий стрес, тощо.

Частково ПТСР є результатом інтенсивного навчання і практики навичок ведення бою, що тягне за собою особливий «військовий» спосіб мислення і поведінки, які згодом стають автоматичними і дуже сильними. Розум і тіло бійця були підготовлені для ведення бойових дій – щоб військовий не просто виконав бойове завдання, а ще й вижив. Використовувати ці навички в зоні бойових дій – це вірний спосіб вижити і виконати завдання. Проте вдома, серед цивільних, вони навпаки викликають непорозуміння та проблеми. 

ПТСР може також виникати через «військове» мислення і поведінку, які можуть суперечити мисленню людей без військового досвіду. Солдат та людина без бойового досвіду по- різному сприймають що добре, а що ні; що правильно, а що неправильно. Таким чином, ПТСР – це навички та переконання, які вийшли з-під контролю та запускають поведінку, яка не зрозуміла людям, що зараз оточують людину. ПТСР виникає тоді, коли бойовий досвід починає суперечити попередньому «мирному» досвіду. В цьому випадку те, що людина робила, знаходячись в зоні бойових дій, неможливо поєднати в голові з тим, що було дозволено робити раніше та навпаки. 

ПТСР – це ситуація, в якій «бойові» навички, що допомогли вижити у бою, створюють значні проблеми в інших ситуаціях, в яких вони не потрібні. Але відмовитися від них дуже складно. 

ПТСР частково є результатом психологічної підготовки та участі у бойових діях:

• в результаті яких сформувалося мислення і спосіб дій в бою, які почали діяти автоматично і з великою силою
• в місцях і ситуаціях, для яких ця поведінка і мислення не були призначені і частково є розладом, оскільки турбує людину.

Симптоми ПТСР

Людина може відчувати наслідки травматичної події, які можуть включати небажані повторні спогади, спроби уникнення згадок, підвищену збудливість та реактивність, негативне ставлення до себе та віддаленість від інших.

Симптоми можуть проявлятися у формі повторних тривожних спогадів, кошмарів, фізичних реакцій на нагадування про травмуючу подію, уникнення занять, місць та розмов, дратівливості, тривоги, відчуття відстороненості від інших, безсоння, труднощів з концентрацією уваги, надмірної настороженості та інших проявах. 

Розвиток посттравматичного стресового розладу може супроводжуватися постійними думками про травматичну подію, перебуванням в повній бойовій готовності, відстороненням від близьких та втратою інтересу до колись улюблених речей, панічними атаками, хронічним болем та іншими проявами.

У людей, які стикаються з ПТСР, можна спостерігати вплив цього стану на всі аспекти їхнього життя. Часто такі люди зустрічають труднощі в спілкуванні з родиною та дітьми, їм важко ввійти в діалог. При стресі люди мають інстинктивні реакції “бий-біжи-замри”, викликані гормонами, такими як кортизол, адреналін та норадреналін. Зазвичай ці гормони швидко вивільняються з організму, але у людей з ПТСР адреналіновий пік може тривати до доби, що призводить до виснаження нервової системи. Такі люди мають проблеми з концентрацією та пам’яттю, їм важко зосередитися на звичайних речах.

Часто вони забувають важливі моменти свого життя та події, які відбулися недавно, але які не мають значення в теперішньому житті. Також ПТСР підвищує ризик розвитку різних захворювань, таких як хвороби серця та судин, проблеми зі шлунком та кишківником. До того ж, людина, яка уникає нагадувань про минуле, може згодом піти у практично повну соціальну ізоляцію.

Посттравматичний стресовий розлад: як його виявити і вилікувати - 02

Лікування та профілактика посттравматичного стресового розладу

Багато проявів, притаманних ПТСР, можуть бути характерними для інших розладів психіки, наприклад, для обсесивно-компульсивного розладу або генералізованого тривожного розладу. Діагностика та подальша профілактика відбувається з увахуванням всіх цих чинників. Як і у випадках з іншими ментальними розладами, при діагностиці спеціалісти орієнтуються насамперед на суб’єктивні відчуття пацієнта.

Щоби правильно діагностувати розлад та оцінити стан пацієнта, застосовується цілий комплекс методів. Найважливіше в дослідженнях та профілактиці – це опитувальні листи про прояви ПТСР та інші ментальні розлади, які пацієнт міг помітити в себе.

Наприклад, наскільки часто за останній місяць людина стикалася зі снами-кошмарами, які повторюються. Ще запитують про спалахи гніву, труднощі з концентрацією, певні фізичні реакції під час згадки подій (прискорене серцебиття, сильне потіння, інші соматичні прояви). Окремо оцінюють якість сну — це важливий показник в визначенні наявності стресового розладу.

Лікування ПТСР можна успішно здійснювати навіть через деякий час після травмуючої події, що означає, що ніколи не пізно шукати допомоги.

Якщо вам доводиться спілкуватися з людиною, у якої є високий ризик наявності ПТСР, дотримуйтесь наступних порад: 

• Відновлюйте позитивні стосунки військовослужбовців з їхнім соціальним оточенням.
• Своєчасно виявляйте і адекватно оцінюйте компульсивну поведінку, розуміючи, що це нормальна реакція на бойову ситуацію.
• Надавайте відповідну інформацію командирам, рідним та друзям.
• Обґрунтовуйте ранні втручання для попередження розвитку ПТСР.
• Звертайте увагу на порушення пам’яті та проводьте профілактику повторного переживання симптомів травми.
• Опрацьовуйте інтенсивні емоційні та фізіологічні реакції.
• Приділяйте увагу проявам дисоціації (фізичне нездужання: головний біль та біль в тілі; провали в пам’яті, аж до амнезії; втрата відчуття і/або розуміння реальності; у важких випадках – відчуття виходу з тіла, відділення свідомості, ніби дивишся на себе зі сторони) як важливому попередньому індикатору стресового розладу.
• Надавайте сенс травматичним переживанням, допомагаючи їх інтегрувати в існуючу пам’ять.

Як НЛП допомагає подолати ПТСР?

Основна ідея НЛП полягає у тому, що життя можна змінити на краще, якщо змінити на краще свої думки. Коли ми бачимо декілька способів сприймати ситуацію і реагуємо не реактивно-емоційно, а виважено та свідомо — життя стає значно простішим.

НЛП пропонує безліч способів керувати своїм емоційним станом. Один з цих способів називається «6 кроків до свободи»/«Six steps to freedom» і полягає у тому, що людина створює для себе декілька комфортних «шаблонів»; привʼязує їх до ключового слова і за допомогою цього ключового слова потім може обрати свою реакцію в будь-якій некомфортній ситуації.

Щоб навчитися керувати своїм станом під час стресової ситуації, пропонується використовувати 6 кроків:

1. Визначити “ключ”. (“Ключ” – перший сигнал у тілі, як реакція на зовнішній подразник).

2. Зітхни ( Зроби глибокий подих).

3. Постав собі запитання: “Який стан я хочу переживати зараз?” і дай відповідь на нього.

4. Встанови стан. (Згадай, у ситуації, коли був бажаний стан, що ти бачив? чув? відчував? які були запахи?)

5. Назви його. (Дай стану коротку назву, і подумки зв’яжи це слово з бажаним станом)

6. Повернися в теперішній час.

Ось така проста й ефективна техніка. Навчитися керувати своїми емоціями та станами — використовуючи цю техніку та безліч інших — можна на базовому курсі НЛП-Практик в Люди BDG.