Синдром самозванця (або ефект самозванця, чи комплекс самозванця) — це явище, за якого людина знецінює свої досягнення, думаючи, що вони є результатом вдалого збігу обставин. При цьому віра у власні сили, здібності й талант просідає. Синдром самозванця не є психічним розладом і не міститься в класифікаторі МКХ.

Англійською це явище називається Impostor syndrome, impostor – шахрай. “Люди із синдромом самозванця вважають себе ошуканцями, які вводять інших в оману. Вони часто переконані в тому, що їх ось-ось викриють і побачать, що вони насправді некомпетентні у своїй сфері».

Синдром самозванця характерний для людей незалежно від статі, віку, професії та займаної посади.

Чому виникає синдром самозванця?

Ефект самозванця є психологічним станом, коли людина переконана, що вона не заслуговує на успіх або визнання, незважаючи на її досягнення, і що її успіх є результатом випадковості або обману. Цей комплекс може виникати внаслідок багатьох факторів, таких як страх провалу, перфекціонізм, стереотипи стосовно успіху та власної цінності, а також недостатньої підтримки від оточення.

Зазвичай комплекс самозванця пов’язують зі сферою роботи та професійним успіхом, де людина може відчувати, що вона не відповідає своєму статусу, посаді чи досягненням. Однак, цей синдром може проявлятися в будь-якій сфері життя, де людина відчуває неуспішність, незалежно від того, чи має це реальний підґрунтя.

Щоб запобігти розвитку синдрому самозванця, важливо вірити в себе та свої досягнення, зосередитися на позитивних аспектах життя, зберігати здоровий стиль життя та забезпечувати належну підтримку своїм близьким. Також корисно підтримувати баланс між реалістичним оцінюванням своїх можливостей та розвитком своєї самооцінки.

Синдром самозванця може бути складним для того, щоб поділитися цією проблемою з близькими та навіть з психологом, оскільки людина, яка страждає від цього синдрому, може відчувати страх втратити свій успіх та компетенцію, якщо він розкриється. Цей синдром зустрічається переважно у людей, які досягли певного успіху, але не можуть повірити в свою компетентність та успіх, вважаючи їх результатом удачі та моменту. Вони часто порівнюють себе з іншими та відчувають, що всі навколо набагато більш талановиті та заслуговують на успіх. Загалом, комплекс самозванця можна описати як нездатність повірити у свій успіх та компетенцію.

Які симптоми синдрому самозванця?

Ось невеличкий чек-лист симптомів синдрому самозванця

– Ви часто пояснюєте свій успіх помилкою або везінням.

– Ви згодні з твердженням: “якщо вийшло в мене, то в будь-кого вийде”.

– Незначні промахи і помилки викликають у вас почуття провини і страждання.

– Критика часто викликає відчуття власної нікчемності та провокує пригнічений стан.

– Ви часто думаєте, що не заслужили свій успіх.

– Ви часто думаєте, що насправді ви не такі хороші, як про вас думають оточуючі.

– Ви прагнете робити практично все на відмінно.

– Ви боїтеся помилятися.

– Ви думаєте не про те, як вирішити проблему, а про те, що подумають про вас інші.

– Ви рідко хвалите себе і рідко пишаєтеся собою.

– Ви часто сумніваєтеся і замість дії зависаєте в обмірковуванні рішень.

Якщо ви згодні з більшою частиною, синдром є. Але це не означає, що ситуація невиправна.

Люди з синдромом самозванця частіше відмовляються від додаткової відповідальності через страх, що їхні рішення можуть бути неправильними. Відмова від відповідальності може призвести до втрати можливостей. Проте, стан людини з цим синдромом досить тривожний. Їм складно насолоджуватися своїм успіхом, оскільки задоволення від досягнення цілей є короткотерміновим. Умовні нагороди за досягнення не приносять задоволення, і людина не може брати максимум від власних успіхів, що в подальшому може викликати неприємні відчуття та дискомфорт.

Дійсно, відчуття невпевненості може бути корисним для людини в оцінці її здібностей та досягнень, але надмірна невпевненість може привести до негативного впливу на самооцінку. Страх невдачі та помилок може спричинити у людини пасивність та уникнення високих цілей та досягнень. Це може вплинути на загальну продуктивність та здатність досягати успіху в різних аспектах життя, в тому числі — у відносинах.

Як позбутися комплексу самозванця?

На формування і розвиток синдрому самозванця впливає безліч чинників, які можна розділити на дві великі групи: внутрішні та зовнішні.

До внутрішніх чинників належать особливості особистості та характеру людини: перфекціонізм, високі внутрішні стандарти, надто жорсткі вимоги до себе.

До зовнішніх – сімейне виховання та оточення. Наприклад, якщо батьки були занадто вимогливі до дитини, то вона засвоює установку: “Щоб мене любили, постійно потрібно бути на висоті”.

Найчастіше на розвиток синдрому впливає сукупність причин внутрішніх і зовнішніх чинників.

Що робити, якщо ви виявили в себе одну або кілька симптомів синдрому?

Не панікувати: сумніви у власному професіоналізмі в різний час виникають практично в кожного з нас.

Оцінити, наскільки синдром самозванця заважає вам. Якщо він проявляється лише інколи і не завдає особливих проблем – можна й далі спокійно з ним жити. Якщо ж він став серйозною перешкодою і заважає розвиватися, рухатися вгору кар’єрними сходами та досягати успіху – це привід вжити рішучих заходів та почати лікування.

Отже, ми підійшли до головного питання: що робити? Зазначу одразу: не потрібно прагнути позбутися синдрому самозванця на 100%, оскільки в малих дозах він навіть корисний. 

Завдання – знизити його прояви до комфортного рівня.

Спосіб 1: розповідайте про свої почуття

Багато “самозванців” бояться ділитися переживаннями: їм здається, що якщо вони скажуть, що відчувають себе не такими талановитими і компетентними, то люди думатимуть про них погано. Але говорити про проблему корисно: так ми відчуваємо, що не самотні, знаходимо підтримку і дивимося на ситуацію з різних боків. Про синдром найкраще розповісти психологу або людині, яка колись відчувала те саме. Найголовніше під час “нападів” синдрому – не блокувати емоції, а проживати їх.

Ось один із доступних методів, якщо ви поки що не готові звернутися по допомогу до психолога: візьміть чистий аркуш паперу і стовпчиком запишіть відповіді на запитання “Яку я отримую вигоду від наявності синдрому самозванця?” і “Чим комплекс самозванця корисний для мене?”. У другий стовпчик запишіть “Що ефект самозванця у мене забирає?” і “Чим я пожертвував заради нього?”. Як правило, це чітко дає зрозуміти, що пора терміново змінювати ставлення до себе і життя.

Спосіб 2: навчіть інших чогось, що вмієте самі

“Самозванцю” часто здається, що він нічого не знає і не вміє. Спростувати це на практиці – найкращий метод. Кожна людина має унікальний набір знань і навичок. Вам точно є чого навчити інших. Біда в тому, що часто ми сприймаємо свої вміння і навички як щось само собою зрозуміле і не надаємо їм особливого значення.

Ви не зобов’язані бути експертом, щоб навчати. Якщо якась категорія людей знає про щось менше за вас, значить, ви вже можете давати корисні рекомендації і продовжувати рости разом зі своєю аудиторією.

Що таке синдром самозванця і як його позбутися - 02

Як НЛП допомагає впоратися з ефектом самозванця?

НЛП (нейролінгвістичне програмування) може бути корисним інструментом для допомоги людям позбутися ефекту самозванця, оскільки воно базується на вивченні способу, як мова впливає на наші думки та почуття.

Один з методів НЛП, який може допомогти людям з синдромом самозванця – це переформулювання (або рефреймінг) своїх думок. Це означає зміну способу, в який людина описує свої досягнення та свої здібності. Наприклад, замість того, щоб говорити “Я досяг цього успіху через вдачу”, можна сказати “Я досяг цього успіху завдяки своїм знанням та наполегливості”. Таким чином, людина перестає сприймати свої досягнення як випадковість, а розуміє, що це результат її власної праці та зусиль.

Інший метод НЛП, який може бути корисним, – це використання якорів. Якорі – це спосіб пов’язати певну думку або почуття з певним дією, словом або жестом. Наприклад, можна створити якір, який буде сприйматися як “впевненість в собі”. Для цього можна визначити слово або жест, який буде асоціюватися з цією думкою, і потім використовувати його, коли відчувається ефект самозванця. Це може допомогти зробити людину більш впевненою в своїх здібностях та досягненнях.

Крім того, НЛП може допомогти людині виявити та змінити негативні переконання, які можуть бути пов’язані з комплексом самозванця.

Всім цим способам (та багатьом іншим) ми навчаємо на курсі НЛП-Практик в Люди BDG. А ще, в ході курсу можна дізнатися що спричинило розвиток ефекту самозванця саме у вас та пропрацювати це.