Що таке закоханість? Як вона влаштована з точки зору науки і чому саме закоханість асоціюється з чимось таким чарівним? Скоріш за все, так відбувається тому, що процес закоханості — це шалений коктейль з гормонів, прикрашених емоціями, до якого на закуску природа пригощає нас відсутністю страху. Бо, як стверджують вчені, закоханість (а згодом і кохання певним чином) блокує ділянки мозку, що відповідають за негативні емоції та критичні соціальні оцінки. То ж любов справді сліпа — це не драматичне шекспірівське перебільшення.
Чи існує вічне кохання?
Закоханість — це такий дивний тремтливий стан, який може перерости у кохання, а може й не перерости. Може зникнути раптом, зненацька, майже миттєво і без залишку.
Але цей стан… хіба він того не вартий? Все тремтить, тіло майже дзвенить, світ довкола розмальований в необмежено яскраві кольори, все легко, музично, бадьоро та піднесено — доки обʼєкт вашої закоханості поруч. А коли не поруч — то ви живете заради моменту, коли він/вона опиниться поряд. Здається, що все можливо і що лише в стані закоханості ми живемо по-справжньому. То ж як зберегти цей стан на максимально довгий час? І чи можливо це взагалі?
Зберегти стан закоханості можна і навіть потрібно — якщо цього потребують обидва партнери. Що потрібно для збереження цього становища — це взаємна повага, щире захоплення жінкою чи чоловіком, підтримування романтики у взаєминах. Все це — складові щита для стану закоханості і поки вони є, закоханість, як і любов, майже неможливо вразити. На практиці, збереження закоханості/кохання — це щоденна праця над взаємовідносинами, стовідсоткова відвертість (бо навіть маленьки недомовленості вже можуть призвести до втрати поваги), підтримка стану захопленості партнером і, звісно, абсолютна щирість. То ж, вічне кохання можливе — за умови бажання та щоденної праці обох партнерів.
Чому почуття можуть згасати?
Перше кохання незабутнє, але от сьоме вже важко відрізнити від восьмого. Якщо в книзі герой знов та знов вступає в любовні взаємини, а вони незмінно розпадаються, то в кінці він має сконати від нудьги. Наука підтверджує: кохання закінчується — і це природньо.
Говорячи про закоханість та кохання часто образно застосовують слово “хімія”, але насправді кохання – це буквально ряд хімічних реакцій.
Вчені вважають, що закоханість запускає в наших організмах низку процесів, які зрештою мають своєю метою збереження людського роду.
Романтичне кохання — це не лише високе почуття. Це ще й достобіса низький рівень серотоніну, через який ви не можете позбутися нав’язливих думок (той же симптом проявляється у хворих на обсесивно-компульсивний розлад) про коханого чи кохану. Якщо антидепресантами можна лікувати тривожність чи ОКР — то можна і любовну гарячку.
Симптоми кохання схожі на хворобливий стан: долоні, що потіють, втрата апетиту, ейфорія, рум’янець на обличчі та пришвидшене серцебиття.
Кохання проходить через декілька стадій – і кожна з них залежить від певних хімічних елементів, які запускають в організмі відповідні реакції.
Тобто спочатку йде привʼязаність, потім приходить закоханість, і лише потім — емоції, пов’язані із сексуальним тяжінням. Або ми можемо зустріти когось, хто здасться нам сексуально привабливим, ми в нього закохуємось і лише потім все приходить до відчуття глибокої привʼязаності. Або ви можете раптово закохатися, буквально втратити голову через когось, з ким давним-давно колись у вас був секс, який на той момент не викликав сильних почуттів.
Іскри та закоханість початкового періоду роману рідко коли доживають до рубежу в кілька років. То ж чому почуття можуть згасати?
Бо рутина та повсякденність перемагають романтику
Якщо чоловік і жінка не дбають про свої відносини і вже не ставляться один до одного з таким самим трепотінням, як раніше — слід замислитися.
Бо люди не замислюються над тим, що вони можуть змінюватися
У взаєминах важлива підтримка та віра у свою кохану людину. І тоді спільне життя людей стане щасливим.
Якщо партнери в будь-якій ситуації критикуватимуть один одного, стосунки зазнають краху.
Бо партнери ховаються за масками
Вони бояться здатися такими, які вони є навіть найближчій людині. Вони приховують свої шкідливі звички, намагаються здаватися ідеальними, щоби сподобатися партнеру.
Але рано чи пізно їм доведеться розкрити свою справжню сутність, адже вдавати з себе когось іншого вічно не вийде.
Як повернути іскру в стосунках?
Підтримувати глибокий зв’язок та зберігати яскравість у довгострокових відносинах нелегко.
Рідко коли зустрічається пара, яка після 20-30 років спільного життя, а бува, навіть через рік-два, все ще відчуває той самий високий рівень сексуальної пристрасті, який був на початку стосунків.
Деякі люди вважають, що зниження напруги почуттів – це нормальна складова існування пари. Через роки, проведені разом, у людей на перший план виходить робота, діти, хобі, відпочинок, але дехто зовсім забуває про секс. Колишньої пристрасті вже немає, в ліжку стає нудно, і багато хто починає задаватися питанням: як повернути іскру? Існує кілька способів вдихнути у ваші взаємини трохи нового вогню.
Наприклад, обміняйтеся трьома «клятвами кохання» — з’ясуйте, чого ваш партнер хоче найбільше і візьміть на себе зобов’язання зробити це (звичайно, якщо це вас влаштовує). Наприклад, щоб один із вас пообіцяв іншому 20 хвилин прелюдії хоча б раз на тиждень. Це допоможе переконатися, що з часом ви робитимете те, що подобається вам обом, а не лишати все самособом.
Ці обіцянки не обов’язково мають бути лише фізичними. Ви можете дати їх і щодо емоційних потреб — наприклад, хоч раз на тиждень говорити один одному, чому ви вдячні за відносини. Ця практика допоможе в боротьбі з апатією — коли ви приймаєте один одного як належне, навіть не усвідомлюючи цього.
Відновіть заняття, які допомогли вам закохатися на початку — складіть список речей, які ви робили разом і які приносили вам обом задоволення. У міру того, як ви переходите від постійного почуття закоханості до звичайного життя, ви, можливо, дозволили деяким із цих справ відійти в минуле. Чи то прогулянки містом, чи спільне приготування вишуканих страв — відновлення цих дій допоможе вам знову відчути те п’янке почуття закоханості, від якого ви колись літали як на крилах.
Проводьте деякий час окремо один від одного — фізична дистанція у парах насправді може емоційно зблизити партнерів. Чи вирішують люди виїхати на вихідні з друзями або відвідати членів сім’ї на самоті, за цей час вони сумують за своєю другою половинкою. Дозвілля, проведене окремо, надає можливість розповісти партнеру свіжі історії, коли ви знову зустрінетеся, і урізноманітнити рутинні розмови про дітей та роботу. Крім того, цей час може дати парам почуття внутрішньої впевненості в тому, що їхні взаємини не зайшли в глухий кут.
Які прийоми та курси НЛП допоможуть зберегти кохання?
Перш за все треба зазначити, що повноцінні взаємини, на нашу думку, неодмінно побудовані на цікавості. Людина, якій цікаво жити своє власне життя, магнетично діє на інших людей — до неї тягнуться, з нею хотять спілкуватись, проводити час разом та, що приховувати — будувати відносини. Здоровими ці відносини можуть бути лише тоді, коли хоча б один з партнерів розібрався з власними комплексами-нюансами-травмами та іншими «тарганами». В цьому дуже добре допомагає курс НЛП-Практик — бо там допомагають привести до ладу всі приховані та неприховані деталі особистості, розібратись з руйнівними переконаннями, вибудувати такі переконання та установки, які допомагають жити повноцінне, яскраве та цікаве життя.
Курс Людей BDG «Про стосунки» — це триденний онлайн, присвячений саме темі взаємин, де люди вчаться приймати в першу чергу самих себе — а потім вже добудовувати в цю комфортну конструкцію партнера, для того щоб співіснування було максимально цікавим, зручним та захоплюючим для обох учасників процесу. Курс вчить мистецтву віддавання та прийняття, надає інструменти розвʼязання конфліктів, як внутрішніх так і зовнішніх, дає навички приймати та розуміти власні потреби на одному рівні з потребами іншої людини. Адже будувати справжні взаємини треба вміти не лише для створення пари чи сімʼї — ті ж знання стануть у нагоді для відносин робочого, родинного та соціального характеру.
Висновок
Щоб по закінченню періоду закоханості не втратити взаємини і не впасти в співзалежність, потрібно працювати над собою та над своєю парою.
Потрібно сепаруватися від своїх батьків, стати максимально незалежними та цілісними. Якщо ви вже у взаєминах і зрозуміли, що вони співзалежні – зберіться, зверніться до сімейного психолога/психотерапевта/консультанта та починайте працювати над цим. Щасливі, гармонійні стосунки можливі — треба лише їх по-справжньому захотіти.
