Люди доволі часто прагнуть подобатися та догоджати іншим людям, роблячи це, найчастіше, всупереч власним бажанням.
Це намагання може бути усвідомленим — а може і ні. Головне, що треба знати про це прагнення подобатись — це те, що воно, частіш за все, спричинено невдоволеністю собою та браком самоповаги. За рахунок схвалення від оточуючих людина намагається підвищити самооцінку та значущість у власних очах. Погодьтесь: сподобатись усім без виключення — майже неможливо, а постійні спроби догодити сильно виснажують. Намагаючись сподобатись та догодити ми втрачаємо час на власне життя. Адже бути особистістю — значить мати свободу бути самими собою та любити себе.
Звідки з’являється бажання подобатися всім?
Які вони — люди, що намагаються сподобатися всім та кожному? Зазвичай їх нескладно визначити: вони, як правило, неконфліктні, приємні у спілкуванні, терплячі, трохи соромʼязливі, не рвуться в лідери та легко пропонують свою допомогу. Така людина, приємна та врівноважена зовні, відчуває постійний стрес через страх вчинити помилку та отримати негативну оцінку своєї персони. Через це людина несе на собі тягар власних проблем та ще й чужих на додаток, адже, прагнучи сподобатись, стає заручником власних дій.
Звідки ж береться це навіжене бажання подобатись людям? Як і абсолютна більшість психологічних проблем — коріння закладено ще у дитинстві. З народженням дитини, батьки, найчастіше забезпечують потребу у їжі та воді, теплі та чистоті. Але є ще одна потреба — потреба в безумовній материнській любові та прийнятті. І, на жаль, ця потреба не завжди забезпечується. Тому, щоб отримати це прийняття, люди з малих років намагаються догодити батькам, отримати їхнє схвалення і згодом переносять цей патерн у доросле життя. Тільки от, виростаючи, ми починаємо «ліпити» з себе образ вже не для батьків, а для коханих, друзів, партнерів чи керівництва. Мета залишається сталою — отримати визнання, схвалення, сподобатись та догодити.
У що може перерости бажання подобатися іншим?
Синдром відмінника
Що таке «синдром відмінника»? Це знов-таки історія про дитячі травми.
Він залежить від моделі виховання у родині, від того, які правила та традиції у цій родині прийняті. Навіть такі елементарні речі, як аркуш паперу на столі — можна залишити чи треба терміново прибрати? — можуть слугувати маркером для визначення.
Що призводить до синдрому відмінника? Звідки він береться? Його причинами можуть слугувати брак любові, турботи та уваги з боку близьких, завищені очікування стосовно прагнень та здібностей дитини, відсутність схвалення та заохочення, психологічний тиск з боку батьків. Коли дитина «не дотягує» до умовного ідеалу, створеного батьками, вона починає страждати. Подорослішавши, така людина боїться помилитися, результат будь-якої діяльності має бути блискучим і досягненим за будь-яку ціну. У «відмінників» сильно страждає самооцінка, їхня самоповага повністю залежить від думки оточуючих. Вони не вірять у власні сили, схильні недооцінювати свою роботу. Все це врешті-решт призводить до закриття людини всередині себе, страшенного браку самоповаги та інших психологічних проблем та негативних наслідків.
Синдром хорошої дівчинки
Не буває ані хороших дітей, ані поганих. Кожна дитина — неповторна та унікальна саме своїим власним набором якостей особистості. Дітей неможливо запрограмувати як роботів, вважаючи кожнісіньке відхилення від умовної норми програмовим збоєм.
Але ж багато батьків прагнуть бачити своїх дітей ідеальними. Особливо це стосується дівчаток. Батьки визначають норми та рамки, вписуючись у які, донька неодмінно повинна відповідати їхнім сподіванням. Така поведінка, спрямована на бажання отримати схвалення з боку батьків, доволі легко закріплюється і виходить поза рамки родини: дівчинка намагається не засмутити виховательку, вчительку, подругу, начальника, сусідів, тощо. Бути ідеальною начебто нескладно — добре навчайся, не груби, будь скромною, стриманою, тихою, не бери участі у різних витівках. Взагалі, просто виконуй все, чого від тебе вимагають дорослі. Адже хорошим дівчаткам подобається геть усе, що трапляється навколо. У них немає власної думки. Тобто, начебто є, але вона ж повністю збігається з думкою оточуючих. Коли їм щось не подобається, вони ні за що на це не вкажуть та будуть терпіти будь-який дискомфорт аж допоки проблема не вирішиться сама.
Комплекс пряника
Намагатись сподобатись всім та кожному без виключення — ознака не надто здорової поведінки. Стан людини, яка хоче викликати у всіх схвалення, часто доволі хворобливий. То ж що таке «комплекс пряника», як він формується та чим загрожує?
Психічно здорова людина, як правило, приємна, людяна та здатна влаштовувати будь-яку комунікацію. Це цілком природньо — відчувати задоволення від того, щоб подобатися іншим. Проте, коли людина присвячує все своє життя тому, щоб подобатись іншим людям, на те, щоб не викликати агресію у інших, на те, щоб не бути незручною, щоб на неї не розсердилися — бо така людина гадки не має, що робити в ситуації, коли хтось демонструє своє незадоволення — у таких випадках ця людина прислуговує власному оточенню, робить усе, щоб не бути незручною. Так і формується штучна доброта — міцний фундамент для комплексу пряника. Однією з причин виникнення штучної доброти може бути негативний досвід, в якому справжні почуття та реакції людини не були прийняті належним чином. Штучна доброта та комплекс пряника ведуть своє коріння з дитинства — діти навчаються тому, що деякі їхні справжні почуття, щирі емоції та слово «ні» як прояв небажання щось робити, викликають у батьків незадоволення та негативну реакцію, внаслідок якої дитина може бути покарана.
Як навчитися подобатися іншим і бути самим собою?
Білл Косбі якось сказав: «Я не знаю, як знайти ключ до успіху, але точно знаю, що ключ до провалу — це намагатися сподобатися всім».
Отже, сподобатися всім без виключення — геть неможливо. Навіть якщо хтось вважатиме вас найчудовішою людиною на землі, завжди знайдеться хтось, кому ви будете не до вподоби. Треба памʼятати, що думки інших людей — це просто думки, а не істина в останній інстанції. Якщо ви сильно прагнете подобатись всім людям без виключення, то найменше зауваження може зіпсувати вам настрій. Всі думки — субʼєктивні і коли ви намагаєтесь підлаштуватись під оточуючих, догодити їм, ви проживаєте їхні життя замість власного.
Прислуховуватись варто до зауважень та думок близьких вам людей — яких ви цінуєте, поважаєте, які мають справжнє важливе значення в вашому житті. А от всі інші пересічні громадяни, які для вас, взагалі-то ніхто, як і ви для них, нехай залишаються на другому плані. Безліч людей надає думкам та оцінкам оточуючих надто великого значення. Але, повірте, навіть якщо 100% вашого кола спілкування будуть вас обожнювати — це навряд чи зробить вас насправді щасливими.
Справжнє щастя — у внутрішній впевненості у собі, у вірі в свої сили, у наявності поваги до себе, своїх досягнень та обʼєктивній самооцінці. Щастя — всередині вас самих і лише ваша власна думка про себе повинна мати для вас значення.
Які курси НЛП пропонує BDG People
На кожний набір курсу НЛП-Практик у Людях BDG приходить безліч людей, які прагнуть бути для всіх солодкими пиріжечками та пухнастими котиками. Власне, НЛП-Практик — це наймасштабніший та найбільш фундаментальний курс, який дозволяє людям навчитись наводити ладу у стосунках з самими собою. В ході НЛП-Практика пропрацьовуються, визначаються та перезаписуються руйнівні шкідливі переконання, які, як і абсолютна більшість психологічних проблем, походять з дитинства. В ході навчання на курсі, люди відкривають себе по-новому, розуміють, чого хочуть вони самі, а що було навʼязано для них зовні, вчаться нести відповідальність лише за себе, свої вчинки та своє життя, а не намагатись сподобатись всім, врятувати всіх та догодити всім без виключення зустрічним-пересічним.
Також у Людях BDG є курс «Про стосунки» — для тих, хто хоче зʼясувати, як стосунки взагалі влаштовані, що з ними треба робити і чому для успішних взаємовідносин з іншими людьми потрібно спочатку налагодити стосунки з самими собою.
Висновок
Іноді може здаватись, що життя було б значно кращим та простішим, якби ми просто робили б те, чого від нас хочуть інші люди та були б саме такими, якими нас би хотіли бачити. Коли ми намагаємось подобатись іншим та догоджати іншим, ми ставимо на перше місце чужі бажання та мрії — замість своїх власних і таким чином, проживаємо чуже життя замість свого. Потрапивши у пастку постійного догоджання оточуючим людям, ми опиняємося у ситуаціях, які вигідні для кого завгодно, але не для нас самих. Намагаючись сподобатись іншим людям, прагнучи їхнього схвалення, ми втрачаємо самих себе. Один з найбільших недоліків цього постійного бажання подобатись іншим людям — це страшенний тиск, якого ми зазнаємо через те, що необхідно підтримувати створений нами образ.
